<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://vsee.at.ua/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Mon, 21 May 2012 10:04:02 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://vsee.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>&lt;span id=&quot;fd7c05bcf78a4344c8455beb1e6cd2ce&quot;&gt;&lt;/span&gt;</title>
			<description>&lt;span id=&quot;fd7c05bcf78a4344c8455beb1e6cd2ce&quot;&amp;gt;&lt;br&gt;&lt;small style=&quot;color: rgb(74, 73, 74);&quot;&gt; &lt;b&gt;&lt;a 
href=&quot;http://blog.blogun.ru/&quot;&amp;gt;Блог Блогуна&lt;/a&amp;gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/b&gt;&lt;/small&gt;</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/istorija/lt_span_id_quot_fd7c05bcf78a4344c8455beb1e6cd2ce_quot_lt_span/2-1-0-17</link>
			<category>Історія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/istorija/lt_span_id_quot_fd7c05bcf78a4344c8455beb1e6cd2ce_quot_lt_span/2-1-0-17</guid>
			<pubDate>Mon, 21 May 2012 10:04:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>&lt;!--17473C565761F8236173901CA268F58F--&gt;</title>
			<description>&lt;!--17473C565761F8236173901CA268F58F--&gt;</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/lt_17473c565761f8236173901ca268f58f/1-1-0-16</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/lt_17473c565761f8236173901ca268f58f/1-1-0-16</guid>
			<pubDate>Sat, 03 Dec 2011 16:01:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Моделі та методи розразунку внутрішніх течій з урахуванням анізотропії відкритих турбулентних потоків</title>
			<description>Bida1995</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/geografija/modeli_ta_metodi_rozrazunku_vnutrishnikh_techij_z_urakhuvannjam_anizotropiji_vidkritikh_turbulentnikh_potokiv/6-1-0-15</link>
			<category>географія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/geografija/modeli_ta_metodi_rozrazunku_vnutrishnikh_techij_z_urakhuvannjam_anizotropiji_vidkritikh_turbulentnikh_potokiv/6-1-0-15</guid>
			<pubDate>Mon, 21 Nov 2011 18:32:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Прояв вулканізму в геологічному минулому</title>
			<description>Bida1995</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/geografija/projav_vulkanizmu_v_geologichnomu_minulomu/6-1-0-14</link>
			<category>географія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/geografija/projav_vulkanizmu_v_geologichnomu_minulomu/6-1-0-14</guid>
			<pubDate>Mon, 21 Nov 2011 18:30:37 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Розвиток наукових основ оцінки впливу навантаженності на довговічнічність рухомих елементів свердловинного обладнання</title>
			<description>Bida1995</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/geografija/rozvitok_naukovikh_osnov_ocinki_vplivu_navantazhennosti_na_dovgovichnichnist_rukhomikh_elementiv_sverdlovinnogo_obladnannja/6-1-0-13</link>
			<category>географія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/geografija/rozvitok_naukovikh_osnov_ocinki_vplivu_navantazhennosti_na_dovgovichnichnist_rukhomikh_elementiv_sverdlovinnogo_obladnannja/6-1-0-13</guid>
			<pubDate>Mon, 21 Nov 2011 18:29:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Способы добычи нефти и газа в Украине</title>
			<description>Bida1995</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/geografija/sposoby_dobychi_nefti_i_gaza_v_ukraine/6-1-0-12</link>
			<category>географія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/geografija/sposoby_dobychi_nefti_i_gaza_v_ukraine/6-1-0-12</guid>
			<pubDate>Mon, 21 Nov 2011 18:27:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Технологія створення цифрових карт місцевості (ЦКМ)</title>
			<description>Bida1995</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/geografija/tekhnologija_stvorennja_cifrovikh_kart_miscevosti_ckm/6-1-0-11</link>
			<category>географія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/geografija/tekhnologija_stvorennja_cifrovikh_kart_miscevosti_ckm/6-1-0-11</guid>
			<pubDate>Mon, 21 Nov 2011 18:25:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чисельний метод розрахунку</title>
			<description>вддл</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/fizika/chiselnij_metod_rozrakhunku/9-1-0-10</link>
			<category>ФІзика</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/fizika/chiselnij_metod_rozrakhunku/9-1-0-10</guid>
			<pubDate>Mon, 21 Nov 2011 18:21:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вічний двигун – нейздісненна мрія (реферат)</title>
			<description>Реферат на тему: &lt;br&gt;&lt;br&gt;Вічний двигун – нейздісненна мрія&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Бертольд. Perpetuum mobile, то есть вечное движение. Если найду вечное&lt;br&gt;движение, то я не вижу границ творчеству человеческому ... видишь ли,&lt;br&gt;добрый мой Мартин, делать золото — задача заманчивая, открытие, может&lt;br&gt;быть, любопытное, но найти perpetuum mobile ... О!...&lt;br&gt;&lt;br&gt;А. С. Пушкин. &quot;Сцены из рыцарских времён”&lt;br&gt;&lt;br&gt;Сучасне життя людини неможливе без використання найрізноманітніших&lt;br&gt;машин, що полегшують його життя. За допомогою машин людина обробляє&lt;br&gt;землю, добуває нафту, руду, інші корисні копалини, пересувається і т.д.&lt;br&gt;Основною властивістю машин є їхня здатність виконувати роботу.&lt;br&gt;&lt;br&gt;В усіх механізмах і машинах перш ніж зробити роботу енергія переходить з&lt;br&gt;одного виду в іншій. Не можна одержати енергії одного виду більше чим&lt;br&gt;іншого при будь-яких перетвореннях енергії, тому що це суперечить закону&lt;br&gt;збереження енергії. У зв&apos;язку з цим не можна створити вічний двигун,&lt;br&gt;тобто такий двигун в якому у результаті перетворення енергії одного виду&lt;br&gt;її виходить більше, ніж було.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Закон збереження і перетворення енергії є основним у сучасному&lt;br&gt;природознавстві. Енергія, що є мірою руху матерії,має наступні різновиди&lt;br&gt;: механічна, електрична, теплова, магнітна, атомна та ін. Кожна з них&lt;br&gt;може перетворюватися одна в одну, причому в зовсім визначених&lt;br&gt;співвідношеннях, і при цьому кількість енергії залишається незмінною.&lt;br&gt;Загальна кількість енергії замкнутої матеріальної системи є величина&lt;br&gt;постійна, змінюються тільки різні види цієї енергії, випробуючи взаємні&lt;br&gt;перетворення.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Закон збереження енергії був сформульований ще в 1748 році М. В.&lt;br&gt;Ломоносовим, що писав : &quot;...так, коли де убуде трохи матерії, то&lt;br&gt;збільшиться в іншім місці; ...Цей загальний природний закон&lt;br&gt;простирається й у самі правила руху, тому що тіло, що рухає своею силою&lt;br&gt;інше, стільки ж втрачає енергії, скільки передає іншому”.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Багато винахідників намагалися побудувати машину — вічний двигун, здатну&lt;br&gt;робити корисну роботу без яких-небудь змін усередині машини. Усі ці&lt;br&gt;спроби закінчувалися невдачею.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Вічний двигун (лат. perpetuum mobile) — уявний, але нездійсненний&lt;br&gt;двигун, що після пуску його в хід робить роботу необмежено довгий час.&lt;br&gt;Кожна машина, що діє без припливу енергії ззовні, після закінчення&lt;br&gt;деякого проміжку часу цілком витратить свій запас енергії на подолання&lt;br&gt;сил опору і повинна зупинитися, тому що продовження роботи означало б&lt;br&gt;одержання енергії з нічого.&lt;br&gt;&lt;br&gt;От як писав про значення для людства вічного двигуна чудовий французький&lt;br&gt;інженер Саді Карно : &quot; Загальне і філософське поняття &quot;perpetuum mobile”&lt;br&gt;містить у собі не тільки уявлення про рух, що після першого поштовху&lt;br&gt;продовжується вічно, але дія приладу, здатного розвивати в необмеженій&lt;br&gt;кількості рушійну силу, здатної виводити послідовно зі спокою всі тіла&lt;br&gt;природи, якби вони в ньому знаходилися, порушувати в них принцип&lt;br&gt;інерції, здатного, нарешті, черпати із самого себе необхідні сили, щоб&lt;br&gt;надати руху усьому Всесвіту, підтримувати і безперервно прискорювати&lt;br&gt;його рух. Таке було б дійсне створення рушійної сили. Якби це було&lt;br&gt;</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/fizika/vichnij_dvigun_nejzdisnenna_mrija_referat/9-1-0-9</link>
			<category>ФІзика</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/fizika/vichnij_dvigun_nejzdisnenna_mrija_referat/9-1-0-9</guid>
			<pubDate>Wed, 11 May 2011 19:22:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Колірні моделі (реферат)</title>
			<description>Реферат на тему: &lt;br&gt;&lt;br&gt;Колірні моделі&lt;br&gt;&lt;br&gt;План&lt;br&gt;&lt;br&gt;Вступ&lt;br&gt;&lt;br&gt;1. Світло &lt;br&gt;&lt;br&gt;2. Адитивна система RGB. Будова кінескопу &lt;br&gt;&lt;br&gt;3. Субтрактивна модель CMYK &lt;br&gt;&lt;br&gt;4. Колірні моделі HSB (HSV) &lt;br&gt;&lt;br&gt;Вступ&lt;br&gt;&lt;br&gt;Кольорові зображення складають найпривабливішу частину мультимедійних&lt;br&gt;видань. До своєї появи на екрані, а потім на папері, колір проходить&lt;br&gt;певний ланцюжок цифрового кодування та обробки. Як і будь-яка інша,&lt;br&gt;колірна інформація подається у цифровому вигляді, причому її відтворення&lt;br&gt;на екрані і папері повинно відповідати оригіналу. Згадаємо, як різняться&lt;br&gt;між собою зображення одних і тих же краєвидів на різних поштових&lt;br&gt;листівках. Пристрої, стосовні колірної інформації, повинні бути&lt;br&gt;відкалібровані, тобто налагоджені так, щоб відтворення на кожному з них&lt;br&gt;кольору заданого номеру було б однаковим. Це не так просто, якщо зважити&lt;br&gt;на принципово різне сприйняття кольору в натурі, на екрані та на папері,&lt;br&gt;а також цілковиту суб&apos;єктивність колірного сприйняття - знамените &quot;на&lt;br&gt;вкус и цвет товарища нет&quot;. Це ще одна причина, яка робить необхідним&lt;br&gt;цифрове кодування кольорів. Мал.3.1 показує відносність сприйняття оком&lt;br&gt;навіть світла й тіні, не кажучи вже про кольори. Однаково зафарбовані&lt;br&gt;квадрати, розміщені на темному фоні, здаються світлішими, ніж на&lt;br&gt;світлому.&lt;br&gt;&lt;br&gt; &lt;br&gt;&lt;br&gt;Для цифрового кодування потрібна побудова правил відповідності кольорів&lt;br&gt;їх цифровим кодам або колірної моделі. Колірна модель, яку ми зараз&lt;br&gt;розглянемо, значно спирається на людське сприйняття кольору.&lt;br&gt;&lt;br&gt;1. Світло &lt;br&gt;&lt;br&gt;Для того щоб бачити колір, потрібне світло. Недаром кажуть, що вночі всі&lt;br&gt;кішки сірі - за відсутності освітлення не видно аби хоч як гарних&lt;br&gt;кольорів. Як відомо, світло належить до досить вузького діапазону&lt;br&gt;електромагнітних хвиль (мал.3.2), характеристики яких наведені у&lt;br&gt;таблиці:&lt;br&gt;&lt;br&gt; Довжина хвилі&lt;br&gt;&lt;br&gt;Вид хвилі&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;106 - 101&lt;br&gt;&lt;br&gt;радіохвилі&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;101 - 10-1&lt;br&gt;&lt;br&gt;ультракороткі&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;10-1 - 10-3&lt;br&gt;&lt;br&gt;надвисокі частоти&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;10-3- 10-6&lt;br&gt;&lt;br&gt;інфрачервоні&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;8х10-7 - 4х10-7&lt;br&gt;&lt;br&gt;видимі&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;10-7 - 10-9&lt;br&gt;&lt;br&gt;ультрафіолетові&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;10-9 - 10-12&lt;br&gt;&lt;br&gt;рентгенівські&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;10-12 - 10-14&lt;br&gt;&lt;br&gt;гамма-випромінювання&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;10-14 -&lt;br&gt;&lt;br&gt;космічні промені&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt; &lt;br&gt;&lt;br&gt;Видимий спектр складається з шести монохроматичних складових, кожному з&lt;br&gt;яких відповідає своя довжина хвиль:&lt;br&gt;&lt;br&gt; Довжина хвилі&lt;br&gt;&lt;br&gt;Колір&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;770-630&lt;br&gt;&lt;br&gt;червоний&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;630-590&lt;br&gt;&lt;br&gt;оранжевий&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;590-570&lt;br&gt;&lt;br&gt;жовтий&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;570-495&lt;br&gt;&lt;br&gt;зелений&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;495-435&lt;br&gt;&lt;br&gt;голубий, синій&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;435-390&lt;br&gt;&lt;br&gt;фіолетовий&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Проходячи через границю двох середовищ з різною оптичною густиною,&lt;br&gt;промені світла змінюють напрямок свого руху - заломлюються. Ця&lt;br&gt;властивість дозволила встановити, що біле світло містить в собі всі&lt;br&gt;компоненти видимого спектру (мал. 3.3).&lt;br&gt;&lt;br&gt; &lt;br&gt;&lt;br&gt;Перше питання, на яке ми плануємо дати відповідь - це питання &quot;Що ми&lt;br&gt;бачимо?&quot; Ми бачимо предмети, які випромінюють або відбивають світло -&lt;br&gt;електромагнітні хвилі видимого діапазону. Кольором можна назвати таку&lt;br&gt;характеристику, викликану відмінностями в частотних характеристиках&lt;br&gt;видимих об&apos;єктів або джерел світла, завдяки якій спостерігач здатен&lt;br&gt;розрізнити два ідентичні за матеріалом, розмірами і формою предмети.&lt;br&gt; &lt;br&gt;</description>
			
			<link>https://vsee.at.ua/publ/fizika/kolirni_modeli_referat/9-1-0-8</link>
			<category>ФІзика</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://vsee.at.ua/publ/fizika/kolirni_modeli_referat/9-1-0-8</guid>
			<pubDate>Wed, 11 May 2011 19:19:15 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>